Кабінет аромотерапії не схожий на жоден кабінет нашої гімназії: тут не має ні звичних парт, ні дошки, а стоять красиві зручні дивани, крісла є великий акваріум із мрійливими рибками, звучить ніжна заспокійлива мелодія, що змінюється шелестом дерев, співом птахів, шумом моря, а головне весь простір заповнений чудодійним ароматом евкаліпта, лаванди, чайного дерева, чабрецю, туї, сандалового дерева...

Вплив запахів на психологічний і фізичний стан людини відомий з давніх часів. Елементи духмяних рослин знайдені серед малюнків первісних печерних людей. Відомості про те, що люди навчились отримувати пахучі речовини з рослинної сировини, датуються V тисячоліттям до нашої
ери. Найдавнішим письмовим документом, в якому розповідається про лікувальні властивості рослинних  запахів, є клинописна табличка, знайдена в Шумері. В ній згадується мирт, чабрець, смола дерев, а також описані способи користування рослинними ліками.

В гробниці Тутанхамона знайдені ароматичні речовини, які на 90% складаються з тваринного миру і на 10% з масел, бальзамів та смол.

Термін „аромотерапія”  (дослівно – використання запахів як ліків) вперше  ввів французький хімік Рене М. Гаттефоссе в 1928 році. Доведено, що ефірні масла, що містяться в рослинах, крім своїх антисептичних і антимікробних 
властивостей мають антитоксичний та антивірусний ефект, заспокійливу дію, заживляють рани, виводять радіацію з організму і навіть лікують променеву хворобу.  Крім того їх використовують в кардіології, пульмонології, в боротьбі з туберкульозом, діабетом, раком та іншими серйозними захворюваннями.

Тож учні нашої гімназії, вчителі чи гості, завітавши до кабінету аромотерапії, отримають масу позитивних емоцій, відпочинуть після трудового дня, забувши про щоденні турботи, а також позбудуться недругів.

Недаремно говорять: "Здоров’я нації – багатство держави ".